одна з перших геополітичних концепцій, що сформувалася на початку ХХ століття. Акцентувала роль людини як джерела вольової організації простору та людського вибору як останньої інстанції у питанні використання наявних географічних ресурсів у той чи інший спосіб. Лейтмотив: простір – це лише можливість. Основні представники: Елізе Реклю, Поль Відаль де ла Бланш, Жан Брюн, Альбер Деманжон. ВЕРСІЯ ДЛЯ ПК та МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ:  https://www.thinglink.com/card/1610941093094883331